Червоно-чорний прапор національно-визвольної боротьби (частина 1)

Червоно-чорний стяг в Україні

Поєднання червоного і чорного кольорів у українській традиції не є рідкісне. Про це говорить наша традиційна писанка, вишивка червоно-чорними нитками, яка наділялась здатністю оберігати від злого та насичувати енергією до життя.

Традиція слов’ян підіймати стяги була відроджена Запорізьким козацтвом. Доказ того, що червоно-чорний прапор використовувався ще тоді — відома картина «Запорожці пишуть листа». Український художник Ілля Репін зобразив два змотаних прапори – жовто-блакитний та червоно-чорний, які дублюються по обидві сторони від центру полотна. Консультантом Репіна під час написання даної картини був сам Дмитро Яворницький – відомий історик, дослідник українського козацтва.

У 1916 році в околицях Миколаєва, де після кривавих боїв відпочивали Українські січові стрільці, виникло Лицарство Залізної Остроги. Члени ордену носили на одностроях відзнаку – чорно-червону стяжку із залізною острогою. Керівник Лицарства носив чорно-червону стрічку («ленту Закона») через плече та червону кирею мантію зі знаками чорних острог. Інші носили чорні киреї із червоними острогами, вишитими на лівій стороні грудей. Офіційні грамоти перев’язувалися чорно-червоною стрічкою.


Іван Цяпка зі стрічкою (чорно-червоною) через плече. Ілюстрація Едварда Козака до книги Романа Купчинського «Скоропад», 1965 р.

Роман Купчинський написав гімн лицарів Залізної Остроги – відому стрілецьку пісню «Не сміє бути в нас страху…». Він також є автором присвяченої Іванові Цяпці поеми «Скоропад» (написана у 1919-1922 рр.), яка містить такі рядки:

Є й верхівець один між ними…
Вперед під’їхав… У руці
Щось, ніби прапор… Ради Бога!
Червоно-чорний… Що? «Острога»?!
Невже ж це лицарі, Стрільці!?

Вплинула на популяризацію червоно-чорної символіки новела Василя Стефаника «Сини», написана влітку 1922 р. Визначний діяч ОУН Петро Дужий згадував, що саме словами В. Стефаника пояснював йому значення червоно-чорної символіки один із ідеологів українського націоналізму Зенон Коссак:

«Геніальне визначення України дав геніальний Василь Стефаник. Україна – це земля, наша родюча, чорна, найбагатший у світі чорнозем, за який проливали кров найкращі сини України. Українська земля – чорного кольору, а кров борців, що йшла «відбирати її від ворога» – червона. А хіба ж поєднання цих кольорів – червоного і чорного – не символічне визначення України – України, що бореться?»

Прапор та Пласт

Далі естафету визвольної боротьби від Лицарства Залізної Остроги перейняли пластуни. У 1927 р. був створений курінь старших пластунів «Орден Залізної Остроги», який прийняв як ідеї стрілецького ордену, так і традиції, зокрема червоно-чорну символіку та гімн «Не сміє бути в нас страху…». Ще раніше, у 1922 р., виник гурток «Лісові чорти», який згодом оформився у найчисельніший і найбільш дієвий старшопластунський курінь.


Члени куреня «Лісові чорти», Карпати, 1920-ті рр.

Кольорами його символіки були чорний, золотий і червоний. Прапор «Лісових чортів» найбільш відомий з пісні «Гей-гу, гей-га», написаної Тарасом Крушельницьким 1929 року.

Прапор червоно-чорний – це наше все добро,

Червоне – це кохання, а чорне – пекла дно…

Усі дівчата знають пекельні барви ці,

Забути їх не можуть… Чорти ми лісові!

Курінь «Лісові чорти» відновив діяльність на еміграції після Другої світової війни, де далі використовував червоно-чорні кольори у символіці.

Наприкінці березня 2018 року група народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді України проект Закону «Про Прапор Національної Гідності». Документ передбачає встановлення червоно-чорного прапора, що символізує національно-визвольну боротьбу українського народу, на будівлях державних органів України у дні державних свят.

На разі 136 місцевих рад ухвалили рішення піднімати червоно-чорний прапор на свята.

Відповідний проект-рішення було зареєстровано на сайті місцевих петицій у Слов’янську головою місцевого осередку ВО «Свобода» Сергієм Лілеєвим. Документ передбачає, що революційний прапор ОУН вивішується на будівлях підприємств, установ та організацій такі дні: 1 січня (день народження Степана Бандери), 3 лютого (створення ОУН), 5 березня (річниця з дня смерті головнокомандувача УПА Романа Шухевича), 21 травня (День пам’яті жертв політичних репресій), 23 травня (День Героїв), 14 червня (день народження полковника армії УНР Євгена Коновальця), 30 червня (проголошення Акту відновлення Української держави), 5 липня (День звільнення Краматорська та Слов’янська від проросійських терористів), 30 липня (створення УВО), 14 жовтня (День створення Української Повстанської Армії).

Підтримати петицію можна за посиланням: Відновлення історичної справедливості та вшанування Героїв України

Товариство «Просвіта» в Слов’янську має більш ніж 100-річну історію

Слов’янськ 100 років тому. Українізація 1917-18 років (відео)

Коментарі
Подпишись на Email
Facebook
RSS
Twitter

Добавить комментарий

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.