Реалії ЗСУ. Повернення в тил

Журналістів газети «Лица» у першу неділю серпня позвала у смт Черкаське Новомосковского району Дніпропетровщини 93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр». Військові захищали Волноваський район у Донецькій області, вийшли на ротацію 03 серпня.

Причиною термінового інтерв’ю стала вибухонебезпечна ситуація, що створили бійцям у Черкаському. Погодьтеся, коли після півроку на передовій україно-російської війни чуєш: «Лучше б тут россияне были» – куди тягнеться рука?

То ж, слово – військовим. Зараз я не називаю своїх співбесідників, але вони готові надати свідчення офіційним органам.

Про капітана Бикова

– Коли ми приїхали з зони бойових дій на станцію розгрузки, приїхали вже о вечорі – смеркалось, – вийшли з вагонів, всі зітхнули, і хтось пішов в магазин, хтось туди, хтось туди… Хтось випив чарку.

Один наш боєць до ночі не повернувся, і його пішов забирать товарищ. Біля магазину, який від нашого наметового табору в 300 метрах.

Знайшов двох наших. Веде до табору – і тут чоловік 10-ть ВСПшників (військова служба правопорядку – авт.) хапають хлопців за руки, заламують, кидають в «сейф», везуть у штаб ВСП. Один з наших бійців – Георгій, грузин, який відвоював в Афганістані, пройшов грузинсько-московську війну, і сюди прийшов на контракт. Місяців зо два тому його побратиму Сандро відірвало міною ногу… До цього ми з Сандро у батальйоні «Карпатська січ» (батальйон ВО «Свобода» – авт.) воювали, без оплати.

– Коли нас вели, там СБУшники були. Слово за слово, і один видає таку фразу: «Лучше б тут россияне были». Нам таке чути…

З нами в клітці «воронка» – ГАЗ-66 їхали у штаб ВСП двоє строчників. Діти. У кабіні інший строчник. Він показує нам балон газу «Терен-4М» (його можуть придбати лише робітники правоохоронних органів, за посвідченням) і каже, з матами: «Зараз я його буду застосовувати». І цим спровокував ситуацію. Георгій, – прийшов з фронту, а його пакують і матюкають, – став пререкатися. Той бере цей балон – і Георгію в глаза, в закритій повністю машині! І він травить всіх, навіть свого товарища, який з нами їде, нас конвоіруєт так би мовити.

У приміщення ВСП я попросив листочок і ручку, написав заяву, де зазначив, що забороняється використовувати «Терен-4М» у закритих приміщеннях – він лише на вулиці, при масових заворушеннях, використовується.

На моє питання, чи входить «Терень-4М» до спецзасобів ВСП, як то дубинка, наручники, капітан ВСП Биков Євген Володимирович сказав, що ні, газові балони «Терень-4М» не видаються черговим ВСП.

Биков запропонував, щоб «по-людські» розійтися: він на нас напише «лояльно» нашому командирові, а той вже буде думати, як нас наказати. Мінімально можливе покарання – це усна догана чи просто зауваження, а максимально – «мінус 59», чи «мінус 30».

Зараз, після отруєння «Тереном-4М», якісь уколи мені в санчасті колють, таблетки дають.

– Ще що. У Георгія забрали з карманів гроші, і не віддали. Часи забрали, також не віддали. Ще одного хлопця, – у нього син недавно народився, – півчаса примушували, щоб він обручалку зняв. Цей каже: «Ні, ти мені її з пальцем відрубаєш, але я не зніму!».

І це не перший ж раз. В прошлому році, коли ми вийшли в Черкаське (з зони бойових дій – авт.), наш хлопчина, він вже звільнився, 1991 року народження. В нього заяча губа, і він відпуска вуса, бородку – щоб прикрити губу. І він заїкається.

ВСПшники «докопалися» до нього. Кажуть: «Ти заїкаєшся – ти п’яний». – «Та я не пьяний!» – каже. Але ті «пакують» його, забирають до себе, заставляють побритися, зривають шеврон «Карпатської січі»: «Що це ще за х*ня!» – кричить той же капітан Биков Є. В. Потім він там туалети мив.

Но він безобідна людина. Знаєш, є такі, які за себе не дуже й то і постоять?

Він звідти виходить. Узнаю я, піднімаю всіх наших хлопців. Чоловік 40 зібралося, і ми пішли їх клепать. ВСПшники закрилися, викликали підмогу. Під’їхала їх поліція – запорізькій батальйон, і почали з нами спілкуватися, що до чого. Я розказав – вони розвернулися і уїхали.

Ще 30-40 хвилин ми чекали – приїхав їх командир. Цей не приїхав – капітан Биков, а приїхав майор, чи підполковник, ВСП. Почали спілкуватися з ним. А коли вже «буря стихла», приїхав капітан Биков, і командир заставив його вибачитися.

Капітан Євген Биков, якому я зателефонувала, категорично і стовідсотково все відкидає: ніякого газу не було взагалі, військові вигадали відмазку, щоб їх не наказували.

«Мінус 59», чи «мінус 30»

– Це знімають з зарплати, якщо щось порушене. Наприклад, вийшов не по формі на построєніє, керівництво може датизауваження і догану. За що в бійця знімається зарплата в процентном соотношенії: від мінус 10 до мінус 59 відсотків.

При чому, вся зарплата – це біля 60%, така математика. Тобто при «мінус 59» з 10.000 гривень боєць отримує десь гривень 700.

При тому, що в солдата тут зарплата 7.200, у офіцера – 10, може 12 тисяч. У зоні бойових дій, на першій лінії, ще доплачують щомісяця 10 тисяч «атошних».

Про забезпечення

– В зоні бойових дій на одного бійця літом приблизно припадає 1-2 огірка та 1-2 помідора. Це на 10 днів.

Далі, по тушонкє. Ну, тушонки приходили партії, які не можна назвати тушонкою – блєвотіна якась, жижа холодцю.

І ще – написано «Свинина», а там – жир і курятина.

В Кримському Луганської області нас було 46 чоловік, і нам видавали картошки 15 мішків. Потім, коли стояли в районі Волновахи (теж зона бойових дій, Донецька область), на 55 чоловік приблизно нам видали мішків 6-7 картоплі на 10 днів. Ми піднімали це питання неодноразово, але…

Планується, інформація така проскочила, що кормить тут нас будуть один раз на добу. При зарплаті у солдата 7.200 грн, і приготувати немає як, рядові… просто не зможуть бути.

Рік тому, коли ми вийшли з зони бойових дій, нам пообіцяли, що як ми підемо в зону, тут побудуюсь казарми нові, в яких військовослужбовці будуть жити.

Станом на зараз нічого практично не зроблено, хлопці живуть в наметах. Не знаю, скільки там – 50, 60 градусів зараз, тобто находитись неможливо в наметі.

Армійські будні 93-ї омбр «Холодний Яр»

Будівництво п’яти казарм закінчилось на остові першої

Я розшукала на сайтах Prozorro та Сlarity-project.info інформацію про ці «минулорічні казарми».

Всього повинно бути побудовано п’ять казарм. Замовник – Східне територіальне квартирно-експлуатаційне управління (код ЄДРПОУ 26614946), вибраний за результатами конкурсів підрядник – ТОВ «Вінницька будівельна компанія» (32977018).

Дія договору про «Будівництво будівлі казарми № 1, 93 омбр, смт Черкаське, Дніпропетровська обл., військове містечко № 2» на суму 17.446.000,00 грн почалась 21.08.2017 і закінчувалась 31.12.2017, при строку поставки казарми – 01 грудня. Було оплачено 9.407.154,58 грн, після чого договір був розірваний. Причина – «Підрядник не дотримався графіку виконання робіт». Коли саме був розірваний договір – встановити не вдалося.

Будівництво казарми №2. Ціна договору – 17.260.000,00 грн. Той самий період дії договору. Оплачено 8.542.237,73 грн. Та сама причина розірвання.

Договір про казарму №3 мав строк дії 04.09.2017-31.12.2018. Ті ж самі дата поставки та причина розірвання. Передоплата була – 4.335.675,00 грн.

Казарма №4 за 18.472746,72 грн, передоплата – 5.541.824,00 грн. Строк дії договору – 07.09.2017-31.12.2017. Казарма повинна бути побудована до 01 грудня 2017 р.

Казарма №5 за 18.861.012,98 грн, передоплата – 5.658.303,00 грн. Інше – як по казармі №4.

Тобто підрядник вже отримав передоплатою 33.485.195 грн, всього п’ять договорів були на суму 92.604.249 грн.

Я зателефонувала до ТОВ «Вінницька будівельна компанія» з питанням, чому ж не були побудовані казарми для 93-й омбр. Сказали надіслати запит офіційно. Надіслала. Відповідь чекаємо.


Запит до ТОВ «Вінницька будівельна компанія»

 


Скан документу – з даних Prozorro

Правда, у газеті «Урядовий кур’єр» за 17 березня ц.р. є стаття про 11 казарм (договір на будівництво – з ТОВ «Вінницька будівельна компанія»), їдальню з харчоблоком, медичний центр і штаб (будує компанією «РІСТ») на полігоні «Широкий лан», що в Миколаївській області.

«Планували повністю завершити будівництво ще до кінця 2017-го. Не вийшло. Нині в Міністерстві зазначають, що полігон буде готовий до осені 2018-го, – йдеться у статті. – Причина істотної затримки з будівництвом – нестача коштів. Поки що із запланованих 370 мільйонів фірми-підрядники отримали не більш як 10%. Попри затримку з фінансуванням виконавці, а це ТОВ «Вінницька будівельна компанія» та ТОВ «РІСТ», працюють».

Що ж, чекаємо на відповідь від ТОВ «Вінницька будівельна компанія». А також – від Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління, що в м. Дніпрі на вул. Феодосіївській, 13.

Олена Гарагуц «Лица»

Коментарі
Подпишись на Email
Facebook
RSS
Twitter

Добавить комментарий

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.