Вже цього тижня міста України можуть опинитися без питної води

Мешканці кількох великих міст України опинились перед загрозою — вже у серпні не матимуть достатньо очищеної питної води — Миколаїв, Кривий Ріг, Житомир. Харків може залишитися без води вже цього тижні.

Крім того, в Україні призупиняють своє виробництво такі великі компанії як Coca Cola, Pepsi Cola, Carlsberg та інші відомі підприємства, які виготовляють різні напої. Йдеться про нестачу хлору.

Що робити і як уникнути цієї біди, розкаже віце-президентка Української асоціації водоканалів Ольга Бабій.

Ірина Славінська: Що сталося з хлором, чому його не вистачає?

Ольга Бабій: Хлор – це така спеціалізована речовина, яка додається у воду з будь-яких джерел, і дезінфікує її, тобто вбиває всі бактерії, які є шкідливими для життя і здоров’я людей. На водоканалах хлор застосовується цілодобово в технології очищення води. Коли вода проходить попереднє очищення, вона знаходиться 24 години у фільтрах, тобто брудна вода знаходиться у фільтрі 24 години. І якщо туди не додати хлор, то там відбувається велике розмноження бактерій.

Ірина Славінська: Звідки хлор береться у місті?

Ольга Бабій: Виробляється великими потужними підприємствами. Його базова сировина – це соляна кислота і газ. В нас в Україні трапилося так, що єдиним де-факто монополістом став «ДніпроАзот». Але близько двох місяців тому «ДніпрАзот» зупинився на технологічні ремонті роботи. А компанії, які виробляють різні напої, не можуть тримати в себе величезні обсяги хлору, тому що це вибухонебезпечна речовина.

Ірина Славінська: Йдеться про тони, літри?

Ольга Бабій: Наприклад, зараз  на всю Україну потрібно 1200 тон хлору для того, щоб забезпечити місячну потребу. І це тільки для водоканалів, для бізнесу теж потрібен великий обсяг.

Отже, «ДніпроАзот» виробляв хлор, зупинився на ремонті роботи, а потім просто не вийшов на виробництво. Керівництво «ДніпроАзоту» пояснює це так: ціна газу здорожчала, для виробництва добрив газ став дуже дорогий, а «ДніпроАзот» — це та компанія, яка виробляла і добрива, і соляну кислоту, і хлор, тому вони зупинили виробництво, скільки основний їхній продукт – це добрива. Тепер, щоб запустити виробництво хлору, всі виробничі та адміністративні витрати їм доведеться покласти на виробництво хлору. Відповідно, через це хлор має здорожчати в три рази. Якщо середня ринкова ціна однієї тони рідкого хлору була 17-20 тисяч гривень, то зараз вона буде йти в розрізі від 42 до 56 тисяч гривень  в залежності від логістики.

«ДніпрАзот» звернувся до Антимонопольного комітету з проханням надати йому дозвіл на таку ціну, але у зв’язку з тим, що вони не є визнаним монополістом де-юре, (але де-факто є), це не так просто. Антимонопольний комітет має розглянути заву «ДніпроАзот» і дати на неї висновок. Буде він позитивний чи негативний, ми поки не знаємо.

Андрій Куликов: Яке б не було рішення, не варто допускати ситуації, коли хлору в Україні не буде. Як можна цьому запобігти? Бо Кривий Ріг, Миколаїв, Житомир – це вже близько мільйона людей.

Ольга Бабій: Вже під загрозою і Харків. І якщо ми не знайдемо резерви хлору до четверга, то в суботу вже хлору там не буде. У водоканалів є певний режим МНС. Якщо підприємство бачить, що в нього дуже малі запаси хлору, воно має перейти на погодинну подачу. А це вкрай складна річ для великих міст, таких як Харків. Для того, щоб зупинити Харків на погодинну подачу, а потім його запустити на погодинну подачу, на це треба 12 годин і шалені витрати. Тобто те, що може статися з Харковом до цієї п’ятниці, це вже проблема. Така ситуація по всіх містах, це просто питання часу. В якихось містах запасів хлору на 17 днів, в якихось  — 20.

Ми зараз спілкуємося з усіма директорами водоканалів. Якщо «ДніпроАзот» не буде у вівторок запущено в роботу, ми шукаємо альтернативний імпорт. Вже прийшли певні поставки з Румунії, ми ведемо перемовини з Польщею, Братислава підтвердила нам можливість відвантаження. Тобто ми шукаємо альтернативу, щоб найближчі два тижні перерозподілити свої внутрішні залишки хлору між нашими  компаніями, позичити один одному, а потім перейти на імпорт.

Ірина Славінська: Ви говорите, що якщо до четверга не буде хлору, то Харків під загрозою. Що конкретно це означає – у Харкові не буде постачання води взагалі?

Ольга Бабій: В харківській мережі не буде питної води.

Ірина Славінська: Тобто з крана нічого не буде текти?

Ольга Бабій: Так.

Андрій Куликов: Може буде текти, але пити її не можна буде?

Ольга Бабій: Ні, ліцензійні умови водопостачання забороняють подавати в мережу воду неналежної санітарної якості.

Слухач Анатолій з Рівного: Багато мовилося, що вода має очищатися вже фтором, а я чую, що вона буде знову очищатися хлором. Але ж там утворюються хлорсполуки, а вони дуже шкідливі. І друге запитання – а як так сталося, що такий важливий стратегічний об’єкт опинився у приватних руках, і чи не можна його відкупити?

Ольга Бабій: Коли ми говоримо про будь-які способи очищення води, тут питання ціни/якості. Коли ми говоримо про дорогі методи ультрафільтрації та знезараження, це питання того, скільки ця вода буде коштувати. Я хочу запевнити, що хлор використовується у дуже малих дозах, щоб технологія очищення не постраждала. А хлорорганіка виникає, коли на біологію накладають хлор. З цим питання немає, тим більше, що в нас із 2014-го року діють санітарно-гігієнічні вимоги до питаної води, тому всі підприємства ці показники контролюють. Що стосується питання «ДніпроАзоту». Дана приватизація відбулася вже дуже давно. Коли вона відбувалася, тоді умовами приватизаційного конкурсу мали б бути встановлені щодо цих виробництв якісь обмеження чи особливі застороги. Зараз багато людей кажуть, що «ДніпроАзот» потрібно повернути у державну власність. Проте ми маємо дотримуватися балансу та думати про ризики. В нас дуже багато проблем з економікою, і якщо ми почнемо таку необачну реприватизацію, тому що в нас щось згоріло та впало, це може привести до негативних наслідків. Підхід має бути зваженим.

Ірина Славінська: Яка в нас є можливість постачати хлор зовні? Звідки і чому дотепер цього не робиться?

Ольга Бабій: Коли ми зрозуміли, що в нас немає доступного хлору, ми близько тижня провели в перемовинах з різними європейськими країнами, адже в кожній з країн є підприємства, які виробляють хлор. Проте вийти на швидкий імпорт не так просто, адже хлор – це продукт подвійного призначення, він вибухонебезпечний, для його транспортування і ввозу необхідна велика кількість дозвільних документів.

Всім водоканалам, щоб розпочати процедури гарантованих поставок та вийти на потрібні  обсяги, потрібно десь два-три тижні часу. Зараз наш президент Асоціації проводить перемовини з Казахстаном та іншими пострадянськими країнами, оскільки ми стикнулися з ще однією проблемою. Якщо всі водоканали України можуть приймати хлор в контейнерах, то Київ та Кропивницький можуть приймати тільки в залізничних цистернах. Транспортувати з Європи хлор в залізничних цистернах складно через невідповідність колії, тому зараз для цих міст ми шукаємо альтернативу в країнах пострадянського простору.

«Громадське радіо»

В Славянске вода будет подаваться по графику

Коментарі
Подпишись на Email
Facebook
RSS
Twitter

Добавить комментарий

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.